Хімія кохання – це та наука, яку справді варто досліджувати і неможливо з неї скласти іспит. Тобто, немає завершення, це наш досвід, наша історія, наше «вчора, сьогодні і завтра», у повному сенсі цього слова.
«Продала собі чоловіка». «Хімічна реакція» в розумі жінки, коли вона вмовляє себе на стосунки «він цікавий, це потенційно, перша зустріч – не показник, він зміниться». Тобто вона всередині себе намагається поєднати несумісне і очікує позитивної «реакції», яка принесе хороші плоди. Сила виховання та обумовленості затуляє інстинкт і вимагає соціальної реалізації та вписаності, ігноруючи реальні потреби та потреби самої жінки. Наслідки неоднозначні й цікаві.
Без хімії. Без спалаху пристрасті, яка поза обумовленістю і несе в собі людський інстинкт, ми б жили дуже дивно. Жили б у розрахунках і прорахунках. І мало ймовірно, що чоловік і жінка кинулися б один одному на зустріч.
У багатті пристрасті згорають наші обмеження й умовності. Вони, згораючи, вибухають відчуттям свободи і розкритих крил. Пристрасть гаряча, спалює все миттєво і дотла. І «прокидаємося» ми «на згарищі».
Але ні. Ми роздратовані тим, що відбувається, відчуваємо себе обдуреними і шукаємо новий приплив або затоку, або загату, але основний мотив пошуку – задоволення і безпека в передбачуваності.
Ніфіга! Пристрасть передбачуваною не буває. Вона завжди поза обумовленістю і очікуваннями.
При цьому, ми старанно чекаємо пристрастей, наче тільки з них і складається наше життя.
Сьогодні багато метального сурогату імітує «хімію» пристрасті. Чоловік і жінка розігрують одне одного на словах, минаючи зустрічі і переживання. Багато що залишається на рівні думки, яка стимулює емоції та відчуття.
А в цей час… настає ранок, і мені рухатися своїм маршрутом. І це «не черговий сумний ранок» – це є початок живої історії кожного дня, в якому я можу бути. І тоді хімія любові трапляється у всьому, що відбувається. Тільки тому, що проникаючи в клітини життя, я чую в собі, як биття серця, – «все згідно з Самою Собою».
Підписатися на телеграм канал ЖК
