Жіночий Клуб (ЖК) – це територія душевності, розвитку та самореалізації близьких за інтересами жінок.
Цей клуб для жінок, щоб згадати про “здоров’я”. Так, так, саме згадати, впізнати його в обличчя і так жити!
Підписатися на телеграмм канал ЖК
Женский клуб
Унікальне місце
Місце для обміну досвідом, розвитку особистісних і соціальних здібностей, розвитку чутливості та діапазону сприйнятливості того, що відбувається, пошуку нових можливостей, внутрішньої гармонії та благополуччя.
Дуже круто – Жіночий клуб
Отримуючи нові знання та навички, а також спілкуючись у Жіночому клубі, жінки здатні створювати благополуччя в сім’ї, на роботі, в соціальній активності, ростити себе і благополучних дітей.
Жіночий клуб для тих, хто:
- цікавиться собою;
- хоче працювати над собою без насильства;
- любить себе або хоче полюбити;
- хоче бути вільним;
- хоче розуміти себе краще і мати підтримку на цьому шляху.
Також наш клуб для тих, хто:
- втомився від нескінченного пошуку поліпшення;
- намагався позбутися за допомогою волі відчуття незадоволеності, що його переслідує;
- втратив смак і його нічого не тішить;
- порівнює себе з іншими і з собою колишнім.
Впізнавати себе можна нескінченно в різних галузях: Я сама з собою, Я у стосунках, Я в сім’ї, Я в красі, Я в здоров’ї, Я в дружбі, Я в кар’єрі або соціальній реалізації, Я в кулінарії, тощо.
Формати зустрічей клубу:
- Тематичні та освітні лекції;
- Міні-тренінги на цікаві теми;
- Спільні сніданки, бранчі, вечері;
- Коктейльні вечірки;
- Відвідування виставок, театрів та інших культурних заходів;
- Цікаві екскурсії “Відпустка за 2 дні” (виїзд на 2-3 дні за межі міста).
Наш ЖК – це простір, де можна залишатися самою собою, звільняючись від вантажу уявлень, знаходячи підтримку і натхнення.
Ах! Этот женский клуб задушевная встреча без грима в душный июньский день)))
Это была иная, ни на что не похожая встреча клуба. Разговор был ржачный и серьёзный. Было огромное поле для показа.
Я два часа простояла у флипчатра, как у доски и исписала, изрисовала, исчертила всю тетрадь
А тема была про игры. Есть у Эрика Берна книга «люди, которые играют в игры. игры, в которые играют люди». Так вот, Берна мы вспоминать не стали, а начали составлять энциклопедию «собственных игр»
Есть много «игр», в которые мы играем с собой. Ничего плохого в игре нет, если мы «не заигрываемся» и осознаём, что собрались вытворить в этот раз, к чему себя принудить, от чего отлынуть или какой статус своей персоне придать. Есть поверхностные сиюминутные игры, а есть «нешуточные» вред себе приносящие. Поэтому, мы хорошо начали знакомиться со своей игротекой
Также есть множество игр, в которые мы играем с близкими и дальними людьми, которые нас окружают. И каждая из игр имеет свою цель, а главное — свой мотив, часто нами неосознаваемый. И получается, что хотим «как лучше», а в итоге имеем «о Боже! как я сюда попала, что натворила и нафига оно мне было надо?!»
Играм решили посвятить две и больше встреч. Так как тема оказалась звучной и живой.
Начали составлять «энциклопедию»
Играть не перестали и не перестанем, но становимся ближе к себе, к пониманию, что нами движет
Продолжаем учиться играть легко и изящно.
Природа женщины игрива. Так зачем же нам избыточная серьёзность )))
Первыми вошли в «игротеку» такие известны игры, как:
Я правильная
Я не этого хотела
Как же себя не пожалеть
По следам последней встречи Клуба 
Вчера была первая встреча нашего клуба, посвящённая «играм»
Говорили о тех играх, которые ведём сами с собой. Подробно остановились на трёх и, однозначно, решили тему продолжать.
Игры рассматривали в таком ракурсе:
Что исполняем
Сознательные и подсознательных ожидания от «игры»
Что даёт
Последствия
Первейшей вышла игра с самой собой под названием — «я правильная».
Каждая женщина в своё «привальная» вывинчивает идею красивой себя, постороенную на своих отграничениях. И всю жизнь следуя «своей правильности» остаётся, или обречена оставаться, если следует «своей правильности», в моральных, а по-сути — аморальных берегах. Правильность служит опорой на известное и привычное, правильность — это дань ограничениям, не подвергая их сомнению, правильность — надежное укрытие от неловкости, беззащитности и открытости. И аморальность такой правильности в том, что не зная, не исследуя, не рискуя, не пытаясь — а только веря и требуя гарантий безопасности, мы обрекаем себя на половинчатое существование, в котором готовы довольствоваться фотообоями с изображением рассвета…не рискуя встретить светило воочию.
И так, «я правильная:
Исполняем:
- движение и общение в рамках правил и стандартов
- терпим, потому что “так правильно»
- сдерживаемся себя в рамках и надеемся …
Ожидаем — награды
за исполнение обусловленности 
Эта игра нам даёт: - укрытие от непредсказуемости
- гарантии мнимой стабильности и
безопасности - лёгкий налёт высокомерия
- ложную правомочность расправляться с другими за «любые нарушения»
Последствия — «прокисшая жизнь» или уксусный синдром.
По теме для наблюдения все
получили индивидуальное ДЗ
Следующие игры были
«я не этого хотела, вы неправильно поняли…»
И
игра в самовложение «жалко мне себя»
Об этих играх подробней в следующий раз
Ах! Цей жіночий клуб задушевна зустріч без гриму в задушливий червневий день)))
Це була інша, ні на що не схожа зустріч клубу. Розмова була ржачна і серйозна. Було величезне поле для показу.
Я дві години простояла біля фліпчатра, як біля дошки і обписала, обмалювала, обкреслила весь зошит…
А тема була про ігри. Є в Еріка Берна книжка “люди, які грають в ігри. ігри, в які грають люди”. Так от, Берна ми згадувати не стали, а почали складати енциклопедію “власних ігор”
Є багато “ігор”, у які ми граємо із собою. Нічого поганого в грі немає, якщо ми “не заграємося” й усвідомлюємо, що зібралися витворяти цього разу, до чого себе примусити, від чого ухилитися або який статус своїй персоні надати. Є поверхневі одномоментні ігри, а є “неабиякі”, які шкоду собі приносять. Тому, ми добре почали знайомитися зі своєю ігротекою
Також є безліч ігор, у які ми граємо з близькими й далекими людьми, які нас оточують. І кожна з ігор має свою мету, а головне – свій мотив, часто нами неусвідомлюваний. І виходить, що хочемо “як краще”, а в підсумку маємо “о Боже! як я сюди потрапила, що накоїла і нафіга воно мені було треба?!”
Іграм вирішили присвятити дві і більше зустрічей. Оскільки тема виявилася звучною і живою.
Почали складати “енциклопедію”
Грати не перестали і не перестанемо, але стаємо ближчими до себе, до розуміння, що нами рухає
Продовжуємо вчитися грати легко і витончено.
Природа жінки грайлива. Так навіщо ж нам надмірна серйозність )))
Першими увійшли в “ігротеку” такі відомі ігри, як:
Я правильна
Я не цього хотіла
Як же себе не пожаліти
За слідами останньої зустрічі Клубу
Учора була перша зустріч нашого клубу, присвячена “іграм”
Говорили про ті ігри, які ведемо самі з собою. Детально зупинилися на трьох і, однозначно, вирішили тему продовжувати.
Ігри розглядали в такому ракурсі:
Що виконуємо
Свідомі та підсвідомі очікування від “гри”
Що дає
Наслідки
Найпершою вийшла гра із самою собою під назвою – “я правильна”.
Кожна жінка у своє “привальне” вигвинчує ідею красивої себе, побудовану на своїх відмежуваннях. І все життя, слідуючи “своїй правильності”, залишається, або приречена залишатися, якщо слідує “своїй правильності”, в моральних, а по-суті – аморальних берегах. Правильність слугує опорою на відоме і звичне, правильність – це данина обмеженням, не піддаючи їх сумніву, правильність – надійне укриття від ніяковості, беззахисності та відкритості. І аморальність такої правильності в тому, що не знаючи, не досліджуючи, не ризикуючи, не намагаючись – а тільки вірячи і вимагаючи гарантій безпеки, ми прирікаємо себе на половинчасте існування, в якому готові задовольнятися фотошпалерами із зображенням світанку… не ризикуючи зустріти світило на власні очі.
І так, “я правильна:
Виконуємо:
- рух і спілкування в рамках правил і стандартів
- терпимо, бо “так правильно”
- стримуємо себе в рамках і сподіваємося…
Очікуємо – нагороди за виконання обумовленості
Ця гра нам дає:
укриття від непередбачуваності
- гарантії уявної стабільності та безпеки
- легкий наліт зарозумілості
помилкову правомочність розправлятися з іншими за “будь-які порушення”
Наслідки – “прокисле життя” або оцтовий синдром.
За темою для спостереження всі
отримали індивідуальне ДЗ
Наступні ігри були
“я не цього хотіла, ви неправильно зрозуміли…”
ТА
гра в самовкладення “шкода мені себе”
Про ці ігри детальніше наступного разу
Ум мужчины в руках женщины — Эссе
Ум мужчины в руках женщины, но не каждая отдаёт себе отчёт, что это именно так. Ум мужчины изначально «по определению» от рождения в руках женщины. И именно женщина формирует его ум мужчины со всеми защитными механизмами, вкладывает в него миллион нюансов. Женщина, которая находится рядом с мужчиной настраивает его ум на определённую волну. А настроив, … Читать далее